Дата народження:
04 Березня 1949 (68 р. тому)
Знак зодіаку: Риби
Дата смерті:
18 Травня 1979 (38 р. тому)
На момент смерті було 30 років
Додав:
Редакція
сайту
(6.03.2017)

Володимир ІвасюкUA

Видатний український композитор.

Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року у районному містечку Кіцмань Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Вже у три роки він проявив величезну увагу до музики, в п'ять років оволодів мистецтвом гри на скрипці.

В 1964 році Володя створює в школі ансамбль «Буковинка» й пише для нього свої перші пісні, серед яких найперша — «Колискова». Колектив здобуває перемоги на кількох самодіяльних конкурсах, їде до Києва, там його помічають, запрошують на обласне телебачення.

В 1966 році він працює слюсарем на заводі та паралельно веде заводський хор. Далі вступ до Чернівецького медінституту. Саме там Володимир створює геніальні твори "Червона Рута" та "Водограй", яким судилося полонити серця мільйонів українців та принести Івасюку славу геніального народного композитора.

У 1972 році Івасюк перебирається до Львова де вступає до підготовчого композиторського факультету Львівської консерваторії та переводиться на IV курс Львівського медичного інституту. Популярність Володимира невпинно зростає в тому числі і за рахунок виконання його пісень «Балада про дві скрипки» та «У долі своя весна» тоді молодою співачкою Софією Ротару.

Але незважаючи на всі видимі успіхи композитора його життя було всіяне масою неприємностей, які йшли від комуністичної системи тодішньої УРСР. Справа в тому, що тодішня радянська система всіляко противилася будь-яким проявам національної культури українців, яка виходила за межі пропаганди комуністичної ідеології. Тому яскрава постать композитора була не вигідна курсу партійної верхівки.

24 Квітня 1979 року на піку творчої слави Володимир Івасюк загадково зникає у Львові. А вже 18 травня тіло композитора знайшли у військовій зоні Брюховецького лісу недалеко від Львова повішеним. Слідство висунуло єдину версію — самогубство внаслідок тривалого психічного розладу.

На похорон, що відбувся 22 травня, не зважаючи на жорстку заборону керівництва, прийшли десятки тисяч людей з усієї України. Це була не бачена як на ті часи акція непокори владі.

Але навіть після похорону продовжилося страшне цькування пам'яті Володимира. Могилу тричі підпалювали, а пам'ятник чекав 10 років дозволу на встановлення. Не зважаючи на це величезна народна любов до митця живе й досі.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Коментарі 1
Цікаво! Дякую!