22 Січня
2014 (5 р. тому)
Додав:
Редакція
сайту
(10.12.2016)

Кривавий День Соборності — перші жертви Небесної сотніUA

3295
На карті
Після того як парламент відмовилася розглядати зміни до Конституції про обмеження повноважень президента Віктора Януковача, в центрі Києва почалися масові протистояння мітингарів з міліцією та тітушками.

22 січня на четвертий день протистоянь на вулиці Грушевського в Києві з'явилися перші загиблі. Беркутівцями з вогнепальної зброї були застрелені вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.

Починаючи з 19 січня, практично без перерви, на вулиці Грушевського відбувалися жорстокі бої між протестувальниками та міліцією. 22 січня, в День соборності, в центр Києва з'їхалося багато людей зі всіх куточків України. Багато з них одразу приєднувалися до активістів, що протистояли силовиками.

Коли кількість людей стала помітно прибувати, близько 8 години ранку «Беркут» великими силами пішов у наступ в бік Європейської площі. Одразу після цього в ЗМІ з'явилася інформація про першого загиблого. Ним виявився охоронець Євромайдану, 20-ти річний вірменин з Дніпропетровської області Сергій Нігоян. Як повідомили медики він отримав чотири вогнепальні поранення не сумісні з життям.

Згодом ряди загиблих від вогнепальних поранень поповнили білорус Михайло Жизневський та львів'янин Роман Сеник. Також в цей день був викрадений тітушками та жорстоко закатований активний учасник протестів Юрій Вербицький. Ще один активість Євромайдану Олександр Бадера помер в лікарні 28 січня після жорстокого побиття беркутівцями. Загальна кількість вбитих активістів 22 січня склала 5 осіб, майже 2 тисячі отримали поранення.

По обіді цього ж дня беззбройні мітингувальники, не зважаючи на обстріли, пішли у контрнаступ і відвоювали собі раніше втрачені позиції. На місці розібраних беркутівцями барикад були підпалені автомобільні покришки і лінія протистояння знову вирівнялась.

При цьому, влада продовжила поводитися у властивій для себе цинічній манері. Так Президент Віктор Янукович заявив, що він за мир та висловив свої співчуття сім'ям загиблих, а голова уряду Микола Азаров звинуватив протестантів в екстремізмі, доручив збільшити фінансування силовиків та дозволив їм застосовувати нові види озброєнь проти мирних демонстрантів.

В цей день став очевидним факт початку застосування проти мітингувальників вогнепальної зброї з боку міліції. І хоча представники влади до останнього заперечували використання бойових патронів, сотні розкиданих гільз та рясні випадки вогнепальних поранень серед активістів доводили зворотнє.

Події «Кривавого Дня Соборності» ще більше радикалізували протестний рух а масові антивладні виступи перекинулися в регіони. Зокрема, в період з 22 по 25 січня в західних областях України демонстрантами були захоплені 10 обласних та міських адмінісрацій. Всі ці події таки змусили владу сісти за стіл переговорів.

В результаті, 28 січня Верховна Рада України скасовала «диктаторські закони» а Президент Віктор Янукович прийняв добровільну відставку уряду Миколи Азарова. Але, так як ключові вимоги Майдану були далекими від задоволення — революція тривала. 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Коментарі 0